22 жовтня о 18.00 у Дніпровському національному театрі ім. Т. Шевченка відбудеться прем’єра вистави «Весілля в Малинівці». Репетиції проходять під гаслом «Повернути вкрадене!», але вже зараз чимало любителів театру дуже сумніваються в тому, що експеримент «шевченківців» буде вдалим. І взагалі не розуміють, навіщо вони взялися за цей твір.
Передісторія така. У 30-і роки ХХ ст. харківські митці Леонід Юхвід та Олексій Рябов створили оперету «Весілля в Малинівці». Вона була поставлена у Першій державній українській музичній комедії в Харкові в 1937 році. Потім, як вважають «шевченківці», цей твір присвоїли собі «видатні діячі мистецтв» із Москви. Сталінський лауреат Борис Александров переробив його під радянський «ранжир», який став хрестоматійним для багатьох поколінь радянських людей. А ось сьогодні настав час повернути наші духовні цінності та переосмислити у сценічному ракурсі долі українців, які опинились у жорнах зміни влади, соціально-економічних формацій.
Проте під анонсами майбутньої вистави у фейсбуці є багато коментарів від тих, хто щиро дивується такому вибору.
«Боляче, що ви взяли цю тему! – дивується Тетяна Шабанова. – Навіщо? Навіщо розпалювати ворожнечу? Звичайно, ця назва асоціюється з фільмом і з «совєтами». Колись фільм любили, зараз не хочеться навіть згадувати і чути… Я згодна з тим, що у нас чудові забуті письменники, драматурги – от працюйте, відтворюйте! Навіщо тягнути совкове минуле?».
«Дніпровський національний театр Т.Г. Шевченка, не треба перефарбовувати антиукраїнське лайно в кольори українського прапору! – пише Марина Зеленюк. – П’єса була написана в 30-тих роках в Харкові, як антиукраїнська – хай вона такою і буде, просто забудьте про неї і на сцену не тягніть! Популяризувати варто не антиукраїнські твори, а проукраїнські!»
«Декорації….Хата в вишиванці, або хрестиком або гладдю… Вони завжди білі були, а не оце…! – доповнює Ольга Костюкова. – Нехай би отой художник-постановник подивився у кінострічці, “Свадьба в Малининовке”. А то клуб зідрати з фільму та вставити двері з орнаментом східного мінарету фантазії вистачило, а хату білу не побачили. Скільки можна одні й оті ж мальви біля забору з вистави в виставу, хіба інших квітів та кущів в Україні не росте? Чи це цехова спеціалізація тільки на мальвах? І яке весілля – в країні війна…»
Що ж, будемо чекати на відгуки глядачів після прем’єри вистави.
Фото з відкритих джерел.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у молодіжному театрі Дніпра відбулася прем’єра вистави «Молочайник».
