Опис
Выставка Сергея Алиева-Ковыки “Обнаженные” 27 ноября 2020 – 30 января 2021 года, г.Днепр, Артсвит.
«Експресія образів Сергія Алієва-Ковики – не лише зовнішня. Чуттєва й нестримна форма його графічних і живописних композицій відображає напружений внутрішній світ художника. Робота над темою «Оголених» – важлива в його творчому процесі, про що свідчать численні натурні штудії. Зберегти в гравюрі та живописі відчуття безпосередності для ху дожника надзвичайно важливо. Маючи за плечима великий доробок у царині графіки, передусім мистецтві деревориту, який завжди був йому цікавішим за інші техніки (адже митцю подобається долати супротив матеріалу, що відчувається, зокрема, і в його дерев’яній скульптурі), в останні чотири роки Алієв-Ковика почав пошуки нових виражальних засобів, звернувшись до техніки лінориту. Він розробляв як традиційні прийоми різьблення та друку, так і нові – прагнувши відтворити «живі» лінії чорним по білому, почав друкувати білими фарбами на чорному папері, переводив рисунок з негативного на позитивний. Вирішення цих, на перший погляд, чисто технічних завдань виводило автора до змістово го наповнення образу, до відчуття «мальованої, живої» лінії-рани на зра зок натурного шкіцу. Нові особливості ліноритного друку: експресивна лінія, біла фарба, що «прагне» перекрити чорну поверхню, також серійність образу, тиражність і повторюваність мотиву – усе це прочи тується як стан, обумовлений сьогоденням, як моменти психологічної загальмованості, рутинності та очікування виходу, суголосні почуттям «чумного часу»; а жіночий образ набуває символічного значення – всезагальної жіночої сутності, непереборної сили, що протистоїть випро бовуванням часу.
Мотив оголеної жіночої натури – один з провідних у творчості художника. На відміну від гравюри, яка вимагає дисциплінованості, у малюнках і вели ких живописних полотнах (триптиху як продовженні серійних варіацій по переднього часу) автор демонструє нестримну енергетику, розкріпаченість мови, примітивізацію форм, ефекти напруженої лінії або вільного, неслухняного живописного мазка. Митець збуджує уяву гляда ча, привносить неспокій та контрастність, а чорний, білий і червоний, домінантні в кожному з трьох полотен, сприймаються символічно як коль ори триєдності всесвіту.
«Оголені» Алієва-Ковики – це особистісна інтерпретація в численних варіаціях (гучних монументальних та інтимних, камерних) класичної жіночої теми, це «текст» без початку і кінця, у якому – роздуми про вічне та відгук сьогодення.»
Олена Годенко-Наконечна
Подивитись виставку “Оголені” в галереї Артсвіт можна з 27 листопада по 30 січня. Вхід вільний за умови дотримання карантинних норм та рекомендацій МОЗ.
Сергій Алієв-Ковика
Народився в 1956 році в с. Бабайківка, Царичанський р-н, Дніпропетровсь ка область. Навчався в Московському поліграфічному інституті (майстер ня Мая Мітурича). Працював художником-оформлювачем Дніпропет ровського трубопрокатного заводу, вантажником на молокозаводі №2,сторожем геологічної автобази, викладав живопис, малюнок та композицію на кафедрі дизайну Київського університету культури та ми стецтв. Основні напрямки роботи: станкова графіка (дереворит, ліногравюра, літографія, офорт), живопис, дизайн книг, дитяча ілюстрація, скульптура (в камені, залізі, дереві), фотографія. Крім цього створює витинанки та ляльки-мотанки. Художника цікавлять історичні ас пекти, візуальні образи та специфіка міста, степовий краєвид Дніпропет ровського регіону, а також характер життя людини в соціумі та її внут рішня комунікація. Живе та працює в Дніпрі.
Персональні виставки:
виставка «Протистояння» – Музей сучасного українського мистецтва Корсаків, Луцьк, 2020.
виставка «Пори року» – Дніпропетровський художній музей, Дніпро, 2019 р.
виставка «Поза зоною комфорту» – Музей українського живопису, Дніпро, 2018 р.
виставка живопису – Дніпропетровський художній музей, Дніпро, 2017 р. виставка «Бестіарій» – EDUCATORIUM, Київ, 2017 р.
виставка гравюри – Северодонецьк, 2017 р.
виставка гравюри та малюнку – Дніпропетровський художній музей, Дніпро, 2006 р.
виставка фотографії «Йдучи» – музей «Літературне Придніпров’я», Дніпро, 2001 р.