В цьому році на новорічних святах бал править не Дід Мороз, а його «родичі» – Святий Миколай або Санта Клаус. В цьому році 28-річний Юрій Захаров в перший раз грає Санта Клауса у Дніпровському академічному театрі драми та комедії.
Цього артиста дніпровські театрали вже давно встигли полюбити. У Драміком (тоді ще – театр російської драми ім. М. Горького) Юрій прийшов одразу після закінчення театрально-художнього коледжу. Професію актора обрав невипадково: зараз у цьому ж самому театрі працює його мати – актриса Тетяна Захарова. А також дівчина – актриса Діана Данилюк. Раніше багато років поспіль тут збирав овації публіки його батько – дуже колоритний актор, заслужений артист України Віктор Захаров, якого не стало у 2011 році. Сьогодні Юрій Захарова можна побачити у таких виставах як «Люче і Фелікс», «Всупереч», «Барбер-шоу» та інших.
– Роль Діда Мороза я почав виконувати одразу після того, як прийшов працювати в театр, – згадує Юрій Захаров. – У тих інтермедіях, які відбувались перед новорічною виставою під ялинкою, крім мене брали участь інші казкові персонажі. Але всі діти, звісно, більш за все чекали саме на Діда Мороза. Для них саме він був прикладом чуда. Тому на мені була дуже велика відповідальність, через яку я переживав. Це був дуже цікавий досвід.
За словами Юрія, Санта Клаус, звісно, схожий на Діда Мороза, але все ж таки у той самий час прийшов з іншої культури. Є відмінність у його пластиці, настрої. На думку Юрія, Санта Клаус – теж мудрий, але більш веселий, радісний, ніж той дідуган, якого він грав раніше. І однозначно більш позитивний.
– У цьому році у нас в театрі – новорічна прем’єра «Скрудж та Різдвяне диво», на яку я запрошую всіх дніпрян, – каже Юрій Захаров. – Я з’являюсь в залі на початку вистави та спілкуюсь з дітьми, веду з ними інтерактивні розваги. Цього новорічного персонажа, попри мій молодий вік, я граю за покликанням серця і дуже намагаюсь не осоромити пам’ять батька. Бо він свого часу був найкращим Дідом Морозом – це було просто вау! Намагаюсь гідно продовжувати нашу акторську династію.
Юліанна Кокошко