За час повномасштабного вторгнення для українців стали недоступними багато речей, які раніше були звичними і повсякденними. Йдеться як і про улюблені продукти харчування, напої, подорожі, так і сервіси, одним з яких є онлайн трансляції. Раніше «Веб-камери України онлайн» був одним із топових запитів у Google Trends. Зараз же за цією комбінацією можна знайти лише кілька камер, що працюють у прямому ефірі, і то треба добре постаратися. Чому в Україні повсюдно припинили працювати веб-камери і коли можливе відновлення їх роботи, розповість сайт Афіша Дніпра з посиланням на експертів Webcam.UA.
Безпека людей
Веб-камери в українських містах було вимкнено за запитом місцевої влади до їх власників на початку повномасштабного вторгнення. Саме на прохання, а не за офіційними документами. Бо в Україні ця сфера законодавчо недосконала. Кожен громадянин, не порушуючи права іншого на приватність та особисте життя, може встановити камеру відеоспостереження, де йому зручно, та вести з неї трансляцію на своєму каналі. Винятки становлять місця особистого користування, такі як: ванни, туалети, роздягальні. Також не можна знімати, якщо ці дії заважають правоохоронним органам, рятувальникам, медичним працівникам.
Завдяки такій лояльності в останні роки в нашій країні було створено гігантську мережу міських та туристичних веб-камер. З їхньою допомогою в будь-який час дня і ночі можна було дізнатися про ситуацію на дорогах не тільки у великих мегаполісах, таких, як, наприклад, Київ чи Харків, а й у невеликих райцентрах на кшталт Нікополя на Дніпропетровщині або Василівки у Запорізькій області.
Туристичні веб-камери – взагалі окрема розмова. Навіть невеликі курортні селища, як, наприклад, Новопетрівка та Урзуф на Азовському морі або Лазурне на Чорному могли похвалитися власними веб-сайтами. Не секрет, що останні роки в Україні відзначились бумом розвитку курортного бізнесу. Бази відпочинку, приватні пансіонати з басейнами росли на узбережжі, як гриби після дощу. І щоб залучити туристів, підприємці самостійно чи у співпраці з місцевою владою обладнали людні місця системами відеоспостереження. Це давало можливість потенційним курортникам ближче познайомитись із місцем відпочинку. А також відігравало свою роль у стабілізації криміногенної обстановки. Адже завдяки камерам можна було розкрити злочин, якщо він мав місце в радіусі дії вебки.
Саме з міркувань безпеки людей веб-камери і не працюють уже понад рік. Адже війну проти України веде країна-терорист, для якої не чужі будь-які способи вбивства. А веб-камери, встановлені у громадських місцях, у руках фахівців можуть стати засобом коригування вогню. Докладніше про це розповів засновник компанії «Кубік» – одного із сервіс-провайдерів веб-камер у низці регіонів України, а зараз боєць Бориспільського ТРО Антон Кубій.
«Кількість атак Росії по мирних об’єктах в Україні, які вони потім називали «знищенням натовських найманців, розгромом складів зброї, нафтобаз тощо», незліченна. І будь-яка інформація, яка навіть потенційно допомагає ворогові коригувати свої атаки, має бути йому недоступною. На перший погляд здається: що може дати ворогові «підглядання» за аквапарком чи гірськолижним курортом? Це ж не військові об’єкти. Але ТРЦ в Одесі, Кременчуці, Будинок побуту у Вінниці, 9-поверхівка у курортній Сергіївці Одеської області, житлові будинки у Дніпрі, Запоріжжі, Харкові – це теж далеко не військові об’єкти. Це і є терор, залякування, створення масової паніки, мета якої – схилити українську владу до переговорів», – каже він.
Антон Кубій упевнений, що на сьогоднішній день в Україні мають бути відключені всі без винятку веб-камери. Навіть якщо їх власникам здається, що розташовані у дуже віддалених місцях.
«Є поодинокі випадки, коли деякі бізнесмени на Закарпатті не вимкнули свої веб-камери, які показують шале у горах чи траси. Також мені відомі факти онлайн трансляція процесу деяких будівництв у Києві. Я вважаю, що з тими, хто їх веде, потрібно проводити виховні бесіди, оскільки вони ставлять під загрозу не лише свої життя, а й життя тих людей, які у них відпочивають або просто проходять повз нас», – упевнений Антон Кубій.
Веб-камери на окупованих територіях
На сьогодні можна констатувати, що Україна практично втратила мережу туристичних веб-камер, які були на окупованих територіях, вважає головний редактор Кирилівка.Укр та засновник проекту Webcam.UA Євген Смельчаков. Усі азовське узбережжя та невелика частина чорноморського знаходяться в окупації. Устаткування там або розграбоване, або знищене буквально з перших днів вторгнення. А ті камери, які залишилися в робочому стані, не ведуть трансляції в Україну з технічних причин, серед яких: зміна IP-адрес у мережах та відключення маршрутизації більшості автономних систем через дії рашистів, блокування зв’язності з серверами, розташованими в Україні, на рівні маршрутизації, блокування тунелів на рівні DPI та ін.
Перспективи відновлення роботи
Однозначно, що після закінчення війни запит «Веб-камери України онлайн» повернеться до ТОП запитів Google Trends одним із перших. Цікавитись життям країни у прямому ефірі будуть не лише ті, хто перебуває вдома, а й мільйони наших біженців. Крім того, прогнозується, що цей запит буде затребуваним і серед іноземців, які зацікавлені у відновленні наших міст та сіл за кошти міжнародних донорів.
Головний редактор Кирилівка.Укр та засновник проекту Webcam.UA Євген Смельчаков, аналізуючи терміни відновлення роботи веб-камер, зазначає, що тимчасові рамки сильно відрізнятимуться залежно від територіального розташування.
«Після війни поновлення роботи камер проводитиметься поетапно, протягом кількох місяців. Так як є камери, відключені просто з міркувань безпеки, і включити їх справа кількох днів. Якщо, звісно, вони будуть технічно справними. Адже після багатьох місяців знеструмлення техніка потребуватиме сервісу. А є камери, які були фізично знищені внаслідок ворожих атак чи крадіжки. Не говорячи вже про пошкодження мережевої інфраструктури. У цьому випадку терміни перезапуску можуть обчислюватись місяцями. Крім того, потрібні чималі фінансові кошти», – каже він.
