9 вересня Дніпро традиційно відзначатиме черговий День народження. Щоправда, вже другий рік святкова подія затьмарена війною. І все-таки свято є свято! Місту-імениннику є чим пишатися. Дніпровська «Менора» – найбільший на планеті єврейський центр. Наша Набережна – найдовша в Європі. Дніпровський планетарій – найсучасніший в Україні. Напередодні ювілейного дня народження Дніпра «НМ» нагадає вам про найяскравіші пам’ятки нашого чудового міста.
Дату народження міста пересунули на догоду генсеку
Дніпро відзначає своє 247-річчя. Але не всі історики з цим погоджуються. Є думка, що наше місто набагато старше. І потім чому чергову дату відзначаємо восени? Нещодавно святкували ж навесні. А тепер що? Адже місто не дівчина – йому нема чого молодитися.
На думку Святослава Чирука, заступника директора Музею історії Дніпра, кандидата історичних наук, не треба прив’язуватись до конкретної дати.
– Дуже рідко буває, коли місто має чітку дату заснування, – зазначає історик. – На мій погляд, правильніше говорити не про заснування, а про виникнення перших поселень. Я схильний вважати, що перші поселенці у нас з’явилися на початку 16 століття. Це були козацькі поселення, які дали розвиток місту. Ну а за часів російської імперії вважалося, що Катеринослав був заснований 9 травня 1787 року. Цього дня заклали перший камінь у фундамент Преображенського собору. За радянських часів день народження пересунули на 1776 рік. Є версія, що так зробили для Леоніда Брежнєва. Таким чином, 200-річчя Дніпропетровська відзначалося в один рік із 70-річчям генсека.
Що ж до зміни весни на осінь, то перенесення відбулося з прагматичних міркувань. Без жодного особливого наміру.
– Восени люди виходять із відпусток, а тому осінні святкування стали більш масовими, – вважає Святослав Чирук.
Туристи полюбляють пройтися дніпровською Набережною
До повномасштабної війни у Дніпрі було повно іноземних туристів. Нині нашим містом за кордоном теж цікавляться. Але переважно дистанційно. Адже Дніпро – прифронтове місто. Натомість ті, хто приїжджає до нас, анітрохи про це не шкодує.
– Суттєво змінилася географія наших відвідувачів – якщо раніше понад 60% були іноземці, то цього року гості з-за кордону становлять менше ніж 5%, – зазначає Ольга Стасенко, начальниця Туристичного інформаційного центру Дніпра. – Переважна більшість туристів – волонтери, а також представники міжнародних організацій та гуманітарних місій. Популярністю користуються наші мініскульптури, парки та фонтани і, звичайно, найдовша в Європі Набережна.
Зауважимо, що наша Набережна – особлива «фішка». Здається, що в неї, як у революції, немає кінця. Вона, як життя, ненескінченна, хоча її довжина аж 23 кілометри.
Нагадаємо, що найдовша вулиця не одна, а три послідовні набережні: Заводська, Січеславська та набережна Перемоги. Гуляючи нею, можна помилуватися фонтанами «Сфера» та «Лебідь», а також загадати бажання у знаменитої «Кулі бажань». Утім, у більшості українців сьогодні головне бажання одне – наша якнайшвидша Перемога!
Парк Шевченка – свідок великих історичних змін
У цьому парку точно бували всі. Унікальність парку Шевченка у його ландшафтній своєрідності: частина території на «материці», а частина – на острові. Крім того, найулюбленіша зона відпочинку дніпрян – свідок великих історичних змін.
– Парк Шевченка справді знаковий об’єкт для всієї України, – вважає історик Святослав Чирук. – Має дуже давню історію, яка об’єднує козацький та імперський періоди і наш час.
Дніпряни та гості міста у захваті від водоспаду «Поріг ревучий» – рукотворного порогу на схилах Монастирського острова у місці природного виступу гірських порід. Ініціатор його створення – екс-мер Іван Куліченко, завдяки якому водоспад став справжньою візитівкою Дніпра. Габарити об’єкта такі: висота 17, а ширина – 20 метрів.
На острові розташований найбільший в Україні пам’ятник Тарасу Шевченку та один із найбільших на континенті прісноводний Акваріум.
Втім, можна не морочитися на пам’ятках, просто милуватися і насолоджуватися природою. Дихати. Нюхати. Слухати. Відпочивати в тіні дубів та платанів. Тут можна почути солов’їний спів та спостерігати за польотом метеликів-парусників. Багато років тому у парку Шевченка я бачив красотіла пахучого. Цього гарного лісового жука в нашому місті не зустрічали вже понад півстоліття. Можливо, він зустрінеться саме на вашому шляху!
Знаменитому Будинку Хреннікова – 110 років!
Цієї осені ювілей відзначає одна з найзнаменитіших міських будівель – Будинок Хреннікова. Збудували його восени 1913 року. Містянам цей будинок відомий як готель, а згодом п’ятизірковий гранд-готель «Україна».
За радянських часів у готельному ресторані пропонували «покращені» комплексні обіди, а у 1980-х у банкетній залі ресторану весілля відзначав знаменитий форвард «Дніпра» Олег Протасов.
Але історикам Будинок Хренникова добре відомий насамперед як архітектурний раритет, рівним якому, можливо, немає у всій країні.
Будинок Хреннікова – знакова будівля для всієї України, – зазначає Святослав Чирук. – Це одна з небагатьох будівель, збудованих у стилі українського модерну. В основному, будинки в такому архітектурному стилі будувалися за приватні гроші, і тому вони були невеликими. Але тут ініціатором виступив місцевий мільйонер Володимир Хренніков. За його задумами, будівля мала символізувати церкву Запорізької Січі. На фото 1930-х видно, що дах будинку нагадує церковні купола.
Наразі в соцмережах обговорюють можливе перейменування вулиці Короленка, на розі якої знаходиться «Україна». Багато хто пропонує назвати вулицю на честь знаменитого комерсанта та мецената Володимира Миколайовича Хренникова.
«Менора» – геніальні задум та реалізація
Без сумніву, культурно-діловий центр «Менора» сьогодні є найзнаковішою будівлею Дніпра. Коли друзі та знайомі запитують, що цікаве можна побачити в нашому місті, відповідаю, звичайно, Менору. Такого ви не побачите ніде! Чим вона унікальна?
– Саме місце, на якому стоїть «Менора», унікальне для єврейської громади, – розповідає історик Валентин Старостін. – Вона розташована у великому єврейському кварталі. Це місце, де працювала перша міська синагога, збудована у 1800 році. Потім її змінила Хоральна синагога, яка згодом отримала назву «Золота троянда». Всього ж наприкінці 19-го, на початку 20-го століть тут розташовувалися близько десяти синагог і єврейських молитовних будинків, і шкіл. «Менора» кардинально відрізняється від класичних офісних будівель. Тут є конференц-зала, музеї, галереї. Велика Галерея «Менор» взагалі не характерна для наших офісних будівель.
Вперше молитовне приміщення пов’язане із найбільшим офісним центром. «Менора» складається з семи веж, що є Храмовим семисвічником. Перший поверх центру називається Галерея та виконаний з мармуру та унікального єрусалимського каменю. Він був спеціально зроблений для цього проекту. Загальна площа центру – понад 50 000 м².
В Галереї представлено 12 фасадів старовинного Катеринослава, в яких розташовані чоловічі та жіночі училища, синагоги, пункти обміну шекелів, мацепекарні та всілякі місця, де проходило єврейське життя міста. Тут можна знайти сувенірні магазини, кафе, творчі майстерні, туристичні агенції, відділення банків та багато іншого. І автор концепції цього проекту Геннадій Аксельрод.
– Основний образ – сім свічок різної висоти намалював я, а Аксельрод був ідеологом планувальних рішень та набору всієї «начинки» будівлі, – зазначає Олександр Сорін, головний архітектор «Менор». – Набір приміщень у «Менорі» викристалізовувався протягом усього етапу проектування. Багато було суперечок щодо наповнення веж. Передбачалося навіть розмістити житло. Потім обрали офіси. Проект передбачав ресторан на 1700 місць – один із найбільших в Україні, готель на 60 місць та багато чого ще. Але головне – духовне наповнення простору семи веж «Менори». Вважаю, що нам вдалося вирішити це завдання.
Планетарій – космос стає ближчим
Навіть тим, хто зовсім не знайомий із класичною німецькою філософією відома знаменита формула Канта: «Дві речі на світі наповнюють мою душу священним трепетом – зоряне небо над головою та моральний закон усередині нас».
Розглядати в подробицях зоряне небо найкраще в планетарії. На щастя, він у Дніпрі є.
Нагадаємо, що збудували його ще 1968 року, а вже в новітній історії нашого міста його кардинально реконструювали. Сьогодні серце Planetarium Noosphere – Зоряна зала, до створення якої приєдналися провідні фахівці із Франції. Проекційна система в залі оснащена 6 LED-проекторами, що дає можливість демонструвати відео у форматі 4К-8К та дозволяє відвідувачам на відстані витягнутої руки побачити різноманітні космічні об’єкти з високим ступенем деталізації. Обладнання такого рівня – єдине в Україні!
– В планетарії діти можуть на практиці засвоїти закони фізики та астрономії, – розповідає Ольга Зима, керівник соціальних проектів ГО «Асоціація Ноосфера». – Можна підняти рюкзак та відчути силу тяжіння на різних планетах, а отже – сформувати уявлення про гравітацію. Можна зробити яскраві фото у Марсовій зоні, а отже – зацікавитись цією планетою. Можна розглянути експонат Теллурій, а отже – наочно побачити, як Земля рухається навколо Сонця. Це дуже важливо, оскільки інтерес до космосу та новітніх технологій народжується саме в дитинстві.
Замість післямови
Звичайно, ми розповіли лише про малу частину пам’яток Дніпра. Але кожен має право скласти власний топ «най-най» об’єктів міста-іменинника. Наважуйтеся!
