Без абрикос. У цьому році жовтобоких плодів вже не дочекаємося. Принаймні на більшості присадибних ділянок садівники їх не побачать. Виною цьому підступний грибок, який нищить дерева. І якщо вчасно його не виявити, розпрощатися можна не лиже з врожаєм, а з цілим абрикосовим садом. Звідки ця капость і що вдіяти, аби врешті отримати рясні врожаї?
На власній присадибній ділянці пані Люба демонструє світлину з великим врожаєм абрикос. І намагається пригадати, коли ж так рясно вродило дерево.
«Врожай десь 19… Ні, 2001 рік, це практично 20 років тому».
Таких врожайних років на пам’яті завзятої дачниці небагато. Говорить, дерево, висаджене у 90-ті роки, було не надто родючим. Здається, і цьогоріч буде таким, скаржиться жінка.
Любов Годько, дачниця: «Взагалі, морози заважали. Весь час, коли вона цвіте, ми радіємо, багато квітів, але врожаю мало. Іноді дощі заважали, але дощі були меншими. Ось цього року – це жах».
«Моніліоз. Для фахівців — доволі неприємна, а для обивателів — незрозуміла назва. Але це є той самий шкідник, який чи не щороку вражає наші абрикоси. Грибок настільки підступний, що якщо вчасно не втрутитися, можна втратити не лише плоди, а й цілі, здорові дерева».
«Бачите, після першої хвилі — обмирання листя, починається відростання пазушних і запасних бруньок».
Відомий дніпровський ботанік Анатолій Кабар звертає увагу на те, як виглядають абрикосові дерева після ураження моніліозом. З погляду — наче опік. І виною тому холодна та волога погода у період цвітіння.
Анатолій Кабар, доцент кафедри фізіології та інтродукції рослин ДНУ ім.О. Гончара: «Сумарно позитивні температури з’являються тільки десь в середині травня місяця і, відповідно, нестача тепла в комплексі з особливо дощовою погодою призводить до того, що взагалі починають розвиватися грибкові захворювання».
Передумова розвитку цього шкідника — відсутність обробки фруктових дерев на присадибних ділянках. А її слід проводити чотири рази на рік.
«Все-таки в нас є абрикос, і ми не на словах гарні господарі».
Фермер Іван Ярмолюк нахиляє тонку гілку, щільно обвішану зеленими плодами.
«Це все сортове, це врожай абрикоси «20 вересня».
В експериментальному господарстві Івана Савича і абрикос, і черешня, і яблуні. Це європейські сорти, стійкі до різних шкідників. Їх вирощування, додає фермер, передбачає три основні правила.
Іван Ярмолюк, фермер: «Це в першу чергу сорти і підщепи — комбінація. Це обов’язково слаборослі дерева. Це краплинне зрошення, в якому подається вода і в той чи інший період живлення. І третя складова — це шпалери. Шпалери — це система опор — стовби, дріт».
Дерева слід пильно доглядати, додають фахівці. Обробка від шкідників — обов’язкова, так як і своєчасна обрізка. Усе це створить підґрунтя для гарного врожаю, навіть попри різні примхи природи.
За матеріалами ДніпроTV.
