У самому серці Дніпра, на проспекті Дмитра Яворницького, розмістилася «Хінкальня» — один із мережі ресторанів грузинської кухні. Заклад має як позитивні відгуки постійних відвідувачів, так і негативні невдоволених клієнтів.
«Заклад нагадує їдальню, від якої не варто чекати бодай якогось сервісу. Страви доводиться чекати доволі довго. Так, мій друг уже встиг з’їсти салат, а я все чекав. Коли ж через 20 хвилин пішов дізнатися долю свого замовлення, виявилося, що про нього забули. Щоправда, їжа була смачна, але на тому й усе, жодних інших плюсів», — зазначає дніпрянин Олексій Кочерга.
Аромати скрізь
Я відвідала «Хінкальню» ввечері в п’ятницю, попередньо замовивши столик. Ввечері тут було гамірно, багато відвідувачів. Перше, що не сподобалось, – запах, ніби у студентській їдальні. Складається враження, що ти й сам пахнеш їжею. Безперечно, це великий мінус для будь-якого закладу. Проблема легко вирішується якісними витяжками.
Інтер’єр цікавий – багато тематичної атрибутики, величезні дзеркала. Враховуючи, що зала чимала, готуйтесь, що буде гамірно, навіть за столиками в нішах, які мають перегородки.
З посмішкою
Обслуговування швидке та привітне. Одразу принесли комплімент від шеф-повара — соуси та білий хліб. На вітання мого друга: «Гамарджоба!» дівчина-офіціантка відповіла зі щирою посмішкою грузинською мовою. Порадила, що обрати, розказала про напої і за скільки приготують хачапурі.
Страви принесли швидко. Хачапурі було казковим, а от хінкалі розчарували. Тісто глевке, м’ясна начинка надто перчена, а сирна, навпаки, якась безбарвна. Бульйону всередині майже не було. Не врятував ситуацію і соус. Тож, якщо я колись ще завітаю сюди на вечерю, вже точно знаю, чого не замовлятиму. Звичайно, не варто оцінювати страву національної кухні, побувавши лише в одному закладі, але від тематичного ресторану завжди очікуєш більшого.
Цікавинки у чеку
Деякі страви я попросила запакувати із собою. Але в чеку упаковку порахували окремо – контейнери по три та чотири гривні. Звичайно, суми незначні, але це ще одне розчарування. Адже у багатьох закладах це роблять безплатно. Та й комплімент від шефа, виявилося, коштував аж… 4 копійки. Навіщо ця сума? Загадка.
Рахунок: хінкалі (акція 1+1) – 13,90 грн, сангрія – 48 грн, хачапурі по-мегрельськи – 69 грн, соус ткемалі – 18 грн.
Врізка
Хінкалі — грузинська страва, подібна до вареників та пельменів, один із різновидів кулінарних виробів з вареного тіста з начинкою з м’ясного фаршу. Головне, що відрізняє їх від інших подібних страв, — це тонке тісто та бульйон всередині. Їсти хінкалі бажано руками. При подачі вони мають бути гарячими. Надкусивши хінкалі збоку, потрібно випити бульйон і тоді з’їсти. Хвостик не їдять, залишають на тарілці, тому що там тісто не проварюється.
Врізка
Приготувати хінкалі вдома легко і досить швидко. Але є деякі секрети.
Інгредієнти: 1 кг яловичини, 1 кг пшеничного борошна, 4—5 цибулин, 3—4 зубчики часнику, перець чорний та червоний мелений за смаком, пучок кінзи, 300–350 мл води, 2 ч. л. солі.
Насамперед готуємо тісто. У чаші міксера з’єднуємо борошно, воду і сіль. Тісто має бути вологим, як на пісочне печиво. Перекладаємо його в пакет і ставимо в холодильник на 20 хвилин.
Готуємо фарш. М’ясо, часник, цибулю і зелень пропускаємо через м’ясорубку. Саме цибуля додасть фаршу соковитості, і в хінкалі буде багато бульйону. Додаємо подрібнену кінзу, сіль, червоний і чорний перець. Якщо фарш сухий, доливаємо води. Вимішуємо до однорідності і ставимо в холодильник.
Натомість виймаємо тісто і вимішуємо близько п’яти хвилин (борошно додавати не треба). Воно має бути пружним. Формуємо ковбаску, нарізаємо на шматочки, розкатуємо кожен (на стіл можна підсипати трохи борошна). Повинен вийти тонкий кружок (2 мм), у середину якого додаємо ложку фаршу. Загортаємо тісто, формуючи мішечок. Скріплюємо кінці і відправляємо у каструлю з киплячою водою, притримуючи за хвостик. Варимо п’ять хвилин, після того як хінкалі спливли. Готову страву можна посипати за бажанням чорним перцем.
Уляна РОМАНОВА.
