Book Space.День другий .
Сьогодні до Дніпра завітала відома письменниця , солістка гурту Qarpa, культурний дипломат Ірена Карпа. Спілкуючись із журналістами, вона розповіла, що доводить європейськість України, як живеться українським мігрантам за кордоном, чому є неприйнятною ідея про те, щоб відпустити Донбас “у вільне плавання”, чи пройде нинішня мода на українське, а також як вона ставиться до вивчення у школах російської класичної літератури у перекладі на українську мову. Крім того, Ірена розповіла, наскільки дипломатична служба на посаді першого секретаря з питань культури посольства України у Франції обмежує її у діях і висловлюваннях, як її роботі і життя за кордоном позначаються на діяльності гурту Qarpa та її письменництві, у чому вона подібна до Циганки Ази, як ставиться до грошей, смерті та алкоголю, як її доньки — Кая і Кора — призвичаїлися до життя у Франції, а також про єдину француженку в їхній сім’ї — собаку Наю, яка дуже полюбляє український борщ, а заодно “їсть дивани, пуховики і взуття”.
- Як так сталося, що ви стали культурним дипломатом? Чому саме Франція? Взагалі, Україна має, окрім вас, ще культурних дипломатів в інших країнах? Про них не чутно — то вони так “працюють”, чи їх просто не існує?
Ірена Карпа: Захотілося нового досвіду. Мала відповідну освіту. Франція — бо французька одна з моїх мов і точно вже літературно-кінематографічна пристрасть.
Культурні дипломати є в усіх посольствах. Просто я серед всіх них єдина, мабуть, хто прийшов у систему з громадянського суспільства.
- Які незручності та обмеження створює дипслужба? Карпа-дипломат часто стримує себе у виразах та емоціях через посаду?
Ірена Карпа: У виразах — ні, у діях — так. Я не можу коментувати внутрішні політичні процеси, наприклад. Тому наперед вибачаюся за відсутність відповідей на багато питань цього чату. Дипломатичний статус накладає певні обов’язки. Тимчасово — після закінчення контракту я повернуся у свій звичний стан громадського діяча.
- Що вважаєте власними найбільшими перемогами на ниві культурної дипломатії? Як би ви охарактеризували той стан культури та іміджу України в тій же Франції після того, як тут “рулили” януковичі, азірови та інші “крівосісі”?
Ірена Карпа: Із того, що французи називають coup de coeur — серцю дороге — для мене бачаться фестиваль Week End à l’Est (масштабний полідисциплінарний фестиваль у Парижі з фокусом на місті Київ) та участь України в книжковому салоні Salon du Livre. Українські письменники, філософи, режисери, художники були на всіх топових каналах та в друкованих медіа. Вперше за всю історію закордонна подія отримала таке значне державне фінансування (програма МЗС, спрямована на забезпечення позитивного іміджу України закордоном), і це не забарилося дати плоди. А взагалі, нам багато чим можна пишатися: є прогрес і в кіно, і в анімації, і в дизайні. Українські імена звучать все більше у світовому контексті. Задача культурної дипломатії — посилювати це звучання
- Чи далеко нашому Book Space до Паризького книжкового салону?
Ірена Карпа: Мені більше до вподоби книжковий Арсенал, якщо чесно. Креативність, новаторство, подієвість. Дуже теплі відчуття щоразу.
- З якими стереотипами про Україну і українців ви найчастіше стикаєтеся у Франції? Як уявлення французів про нашу країну змінилися протягом останніх років?
Ірена Карпа: Навіть на рівні паризьких таксистів ти чуєш “А, так у вас там неспокійно” — і починаєш роз’яснювальну роботу. Загалом, хіба що зовсім у глухих селах хтось може сплутати Україну з Росією. Здебільшого люди обізнані з актуальними подіями. Серед освічених кіл навіть дуже добре обізнані. Динаміка позитивна, але роботи ще багато.
- Наскільки велика загроза, що наша рідна Карпа назавжди емігрує у Францію? Є такі думки, пропозиції?
Ірена Карпа: :))) Ага, і буде тужливо співати пісні про журавлів і про те, як дома добре, але вертатися з проклятої чужини не хочеться? 🙂 Нє, я щось цей сценарій не люблю. Я взагалі погано сиджу на одному місці. Циганка-Аза я якась. Втім, де б я не була, дім у серці один. І авіа перельоти давно не коштують всіх грошей світу. (Всьо, сильно захотілося в Київ. От нашо ви так? 🙂
- Наскільки гурту Qarpa заважає працювати ваш переїзд до іншої країни? Колективу не загрожує розпад?
Ірена Карпа: Колись я навіть в Індонезії жила, і не розпалися. 🙂 Ми настільки флегматичний гурт, що живемо як мікроорганізми: не проявляються, але точно є. Зараз пишемо альбом.
- Ірено, не думали написати і випустити такий собі “мануал”, як перебратися мамі з двома дітьми та великим собакою до Європи, налагодити там побут, прилаштувати дітей до місцевої школи, миритися з мовним бар’єром та після цього всього не з’їхати з глузду?
Ірена Карпа: Ну, собака завелася вже тут. Вона у нас єдина чистокровна француженка в родині, хоча борщ доїдає за всіма на раз-два. Частково мій, але більше досвід інших людей я описую в книжці, яку зараз закінчую. В художній, правда, формі. Не підручником, хоча ваша ідея мені теж подобається. 🙂 Такі книжки стають бестселерами, типу “Merdre! Або рік життя у Франції” тощо.
- Коли плануєте нові концерти в Україні, і чому вони будуть присвячені? Чи виступаєте ви у Франції?
Ірена Карпа: Відтак 29 вересня у Дніпрі на безпрецедентній події — культурному форумі, появи якого я чекаю особливо сильно. Пам’ятаю, як тільки починалася прогресивна україномовна діяльність у Дніпрі роки рокезні тому невеличкою групою активістів. І так тішить, що розрослося все до таких масштабів. І взагалі, люблю Дніпро. 🙂 У Франції — так, останній виступ був на українській вечірці в андеграундному клубі Salo.
- Чи з усім, що нині робиться в культурній галузі, ви погоджуєтеся?
Ірена Карпа: Боюся, що про “все” я не знаю, тому точно буду необ’єктивною. З того, що мені до душі — це молоді ініціативи. Якісні продакшени, про які знають в усьому світі, якісний предметний та модний дизайн, яким не гребують найдорожчі бутіки Парижу і кінозірки. Створення коворкінгів, приємних кав’ярень, клубів із техно-вечірками, про які знають далеко за межами, переобладнання старих індустріальних об’єктів у культурні простори. Фестивалі зі світовими хедлайнерами і крутим українським молодняком. Це все нарешті відбувається. І про це я багато й натхненно розказую французам. Бо чесно цим пишаюся: такі речі де-факто роблять нас частиною культурної Європи.
Ткач Анастасія
—————————————————————————-
Подписывайтесь на наш Telegram — https://t.me/DneprAfisha
