Как днепровские предприниматели уродуют исторические здания «неправильными» вывесками. Оказывается, такое явление наблюдалось и во времена Екатеринослава. Эту проблему контролировала даже полиция.
Наши историки рассказали на фейсбук-странице Музей історії Дніпра как боролись с «недобропорядочной» рекламой в былые времена.
– У відповідності до тогочасного законодавства, проблемою розміщення вивісок на фасадах будинків Катеринославу опікувалася міська управа – виконавчий орган міського самоуправління (до 1917 року). Зокрема, в обов’язки чиновників управи входив нагляд за змістом текстів та естетичним виглядом зображень, які вміщували підприємці та власники крамниць на власних вивісках.
Загальний контроль за станом вивісок та реклами в місті у відповідності до чинної законодавчої бази був покладений на органи міського правопорядку – місцеву поліцію, як систематично здійснювала інспекційні перевірки, фіксуючи ті чи інші порушення законодавства, яке регулювало дане питання.
В лютому 1914 року катеринославський поліцмейстер полковник Метленко видав наказ по поліції міста, в якому між іншим йшлося про те, що вивіски багатьох промислових підприємств в місті не відповідають вимогам чинного законодавства. Дану ситуацію очільник поліції пояснив тим, що до 1914 року від місцевих підприємців вимагався лише дозвіл міської управи на відкриття підприємства. Проте, як з’ясувалося в результаті інспекції міської поліції, досить часто власники торгівельних закладів та підприємств самочинно вивішували вивіски кустарного виробництва, не узгоджуючи їх тексту з органами місцевого самоуправління. Здебільшого текст вивіски не відповідав реальному характеру виробничої діяльності підприємства або торговельного закладу, що призводило до чисельних непорозумінь та проблем.
В результаті такого підходу недобросовісні підприємці зазначали на вивісках неправдиву інформацію про заклад, прагнучи отримати додатковий прибуток та ввести в оману своїх клієнтів пишністю рекламного слогану та назви власного підприємства. Наприклад, власник дешевих мебльованих кімнат гучно називав свій заклад готелем, не маючи від місцевої влади відповідного патенту на готельну діяльність, або господар невеликої їдальні розміщував вивіску, в якій його маленький фаст-фуд гордо зазначався як ресторан, де-факто не отримавши відповідного статусу закладу громадського харчування. Зрозуміло, що за не доброчесною рекламою, вміщеною на вивісках, крилося просте бажання підприємців якомога більше заробити на уявному статусі власного підприємства, щире прагнення обійти своїх опонентів у конкурентній боротьбі за грошовитого катеринославського клієнта.
Варто зазначити, що органи місцевого самоврядування намагалися активно боротися з такими проявами не доброчесної реклами та конкурентної боротьби між місцевими підприємцями, які викликали чисельні нарікання та прояви відкритого незадоволення ситуацією з боку пересічних мешканців міста.
У відповідності до закону міській поліції було надано право цензури різного роду рекламної продукції, що розміщувалася на фасадних вивісках катеринославських будинків. Одночасно, представники органів місцевого правопорядку здійснювали нагляд за правильністю монтажу вивісок, щоби вони не загрожували безпеці перехожих. Катеринославський поліцмейстер Метленко в лютому 1914 року видав наказ дільничним приставам, де йшлося про те, щоби в самий короткий термін здійснити перевірку вивісок всіх підприємств, які знаходилися на території їх дільниць.
Крім того, місцеві дільничні пристави повинні були проінформувати власників підприємств та торгівельних закладів про те, що в подальшому вони були зобов’язані отримати патент від міської управи з узгодженим текстом та кресленнями вивіски, які затверджувалися в міському поліцейському управлінні.
Водночас, дільничним приставам було надано право здійснювати нагляд за тим, щоби власники на вивісках зазначали правдиву та достовірну інформацію про свій заклад та характер його діяльності. Недобросовісні підприємці, які не виконували вимог органів міського самоврядування, притягалися до адміністративної відповідальності у відповідності до закону. Зазвичай з них стягувалися грошові штрафи, які йшли на потреби покращення благоустрою міста. Варто зазначити, що вжиті катеринославським поліцмейстером адміністративно-правові заходи швидко принесли свої очікувані вагомі результати – місто звільнилося від не доброчесної реклами, вивіски на фасадах будинків були впорядковані за загальним стандартом, зробивши старий дореволюційний Катеринослав більш ошатним та вишуканим. Хоча подекуди, особливо на периферії міста, ситуація кардинальним чином не змінилася, пристрасть до помпезних назв простих закладів та завищена самооцінка їх власників, корисливість місцевих городових виявилася сильнішою за штрафні санкції влади, – поведал старший научный сотрудник Музея истории Днепра Юрий Берестень.
