Активісти дніпровського житломасиву Сокіл понад рік волонтерять у гуманітарному штабі. Колишні однокласники, сусіди та просто знайомі щодня після роботи приходять плести маскувальні сітки. До місцевих долучилися і переселенці. А чоловіки спорудили унікальну машину для розрізання тканини.
Ольга Яківна, волонтерка: «Покраска, ми робимо. Береться сіль, на баночку дві-три ложки, порошок і фарба, яка потрібна. Зараз, як ви бачите три фарби — пісок, коричнева і олива».
Андрій, волонтер: «Побачивши, як люди працюють з агроволокном, ми взяли саме просте, що у нас було — МДФ, ножі самі дешеві використовуємо. Прибилизно на 4-5 рулонів у нас йде комплект ножів. Але ми дуже мало використовуємо часу та сили для цього. Даний рулон — десь година- година двадцять і його вже не буде. Тому це швидкість, по-перше, і щоб була допомога дівчатам і всім, хто користується цими стрічками».
Наталія, волонтерка: «Побачила об’яву, що треба поміч. Прийшла, навчилася», — «Скільки вже? Порахувати можна, скільки зробили?» — «Нереально. Багато-багато, сотні кілометрів. Ні, ніхто ж не рахує».
Олексій, волонтер: «Зараз показую, це насправді дуже просто робиться. Раз і пішли. Тобто — це може робити дитинка і літня людина».
Олександр, волонтер: «Побачив об’яву в групі, що потрібно плести основу для сіток. Я в минулому рибак, сітки плів. Навички плетіння човником маю. Тому відізвався, і вже багатенько, десятки чотири таких сплів».
Олександр, волонтер: «У нас сітки просто є двох видів: є сітки, які на основі плетуть — те, що Саша робить основу. А є такі перфоровані, які плетуться: робиться перфорована 3D основа, і потім вже дівчата і хлопці зв’язують їх між собою, оці «штанці», вони роблять видимість листочків».
Наталія, волонтерка: «Дуже гарні в нас люди, на нашому житловому масиві. Всі приходять, всі допомагають. Кожну свою вільну хвилину. Намагаємось зробити все, щоб пришвидшити нашу перемогу, щоб ці наші сітки зберегли хлопців максимально, техніку. Дуже багато сіток, дуже багато різних напрямів, тому черга на сто сіток вперед. Завжди рук не вистачає. Тому дуже велике прохання для всіх: якщо є можливість, якщо є вільні 30-40 хвилинок, годинка, то ми будемо завжди раді прийняти цю людину в наш колектив. Це достатньо велика сітка, розміром 6 на 8. І я сподіваюся, що її вистачить на якійсь танк або на якусь іншу техніку. І бажаю, щоб вона захистила техніку і хлопців. Вся наша любов — для них. Хай в нас все вийде. До перемоги, Слава Україні!»
За матеріалами ДніпроTV.
