Цього року Різдво українці відзначатимуть 25 грудня. Це пов’язано з тим, що з 1 вересня вся Україна перейшла з григоріанського на новоюліанський календар. Тож напередодні цього великого свята сайт «Наше місто» розкаже дніпрянам, як святкували Різдво у часи Катеринослава. Як не дивно, але у ті часи пріоритети були зовсім інші. Детально про святкування нам розповів дніпровський історик Максим Кавун.
Молитва та чаювання
У зв’язку з переходом на новоюліанський календар, ми повертаємося до традицій святкування свят, які були до початку ХХ століття.
За словами історика, стосовно 19 століття джерел практично не збереглося. А от про кінець 19 – початок 20 століття – є більше інформації. В основному це преса: газети «Придніпровський край», «Південна зоря» та інші.
Ялинку ставили у хаті напередодні Різдва. Прикрашали яблуками, горіхами та іграшками, зробленими власноруч. На початку ХХ століття на ялинках почали з’являтися фабричні прикраси.
Виявляється, у ті часи для катеринославців Різдво було головним святом. І відзначали вони його зовсім інакше, ніж ми зараз звикли.
«На першому місці для катеринославців стояло святкування Різдва Христового. Завжди на першому місці стояла релігія. Це був релігійний менталітет городян, його сповідували всі. Тому Різдво набагато перевішувало Новий Рік. І Різдво ж починало цикл різдвяно-новорічних свят. 24 грудня ввечері всі катеринославці молилися. Тобто святкування проходило не плотським чином, а духовним. В усіх храмах міста скупчувалися містяни. Тоді було три найбільших храми: Спасо-Преображенський кафедральний собор, Свято-Троїцький кафедральний собор і Свято-Успенський кафедральний собор. Останній був найбільший за місткістю, там скупчувалась найбільша частина народу», – розповів Максим Кавун.
Всі катеринославці відстоювали у храмах ніч перед Різдвом. Це було характерно і для міщан, і для чиновників. Тобто Різдво було таким собі корпоративним святом для всієї громади.
Також було заведене різдвяне чаювання.
«Була традиція заварювання самоварів. І в кожному будинку він був. І справа була не в тому, що не було спиртного. Просто була така традиція», – сказав Максим Едуардович.
Люди просто ходили одне до одного пити чай. Ніяких громадських заходів та пафосних церемоній на Різдво в Катеринославі не було.
До речі, відпочивати на свята любили ще тоді. Тож чиновники залюбки організовували «різдвяно-новорічні» канікули приблизно на 10 днів. Крім магазинів і ресторанів були закриті всі заклади, причому, – незалежно від того, належали вони українцям, євреям, росіянам, німцям, мусульманам – не працював ніхто.
Оголошення, різдвяний розпродаж та ярмарки
Напередодні Різдва у газетах рекламували цукерки, кафе «Конфекторія», тістечка, чай тощо. Але жодної реклами алкогольних напоїв.
«Катеринославські магазини пропонували свої товари, намагалися перевершити один одного в частині асортименту і залучення покупців. Наприклад, “рибно-гастрономічні магазини Іллі Солодуха” гарантували щоденне отримання свіжих рибних, ковбасних, молочних та інших товарів», – розповів Максим Кавун.
Навчальні заклади організовували різдвяні базари з благодійним продажем виробів, зроблених руками учнів.
Також у газетах публікувалося звернення архієпископа та графік божественної літургії в деяких храмах
Колядували лише на окраїні
Історик каже, що наразі немає жодних свідчень, щоб у тодішньому зросійщеному Катеринославі ходили по будинках і колядували.
«Ця традиція була популярна лише серед селян. Міщани, дворяни тощо, точно не колядували. А от якщо говорити про Краснопілля, Лоцманську Кам’янку, Мандриківку, Діївку, Нові Кайдаки, Сухачівку, Чаплі, Огрінь, Мануйлівку, Воронцовку, Амур – вони точно колядували. Ці поселення складалися з більшості українських селян, тому і відбувалися такі святкування», – повідомив Максим Едуардович.
Стосовно історії кулінарії. За словами історика, вона не розроблена взагалі, бо немає джерел. Тому доцільно невідомо, яке було меню на святковому столі.
За матеріалами Наше Місто
