Цього року Різдво українці відзначатимуть 25 грудня. Це пов’язано з тим, що з 1 вересня вся Україна перейшла з григоріанського на новоюліанський календар. Тож напередодні цього великого свята сайт «Наше місто» розкаже дніпрянам, як святкували Різдво у часи Катеринослава. Як не дивно, але у ті часи пріоритети були зовсім інші. Детально про святкування нам розповів дніпровський історик Максим Кавун.
Молитва та чаювання
У зв’язку з переходом на новоюліанський календар, ми повертаємося до традицій святкування свят, які були до початку ХХ століття.
![](https://afishadnepr.com.ua/wp-content/uploads/2023/12/IMG_6788-960x720.jpeg)
За словами історика, стосовно 19 століття джерел практично не збереглося. А от про кінець 19 – початок 20 століття – є більше інформації. В основному це преса: газети «Придніпровський край», «Південна зоря» та інші.
![](https://afishadnepr.com.ua/wp-content/uploads/2023/12/IMG_6789.jpeg)
Ялинку ставили у хаті напередодні Різдва. Прикрашали яблуками, горіхами та іграшками, зробленими власноруч. На початку ХХ століття на ялинках почали з’являтися фабричні прикраси.
![](https://afishadnepr.com.ua/wp-content/uploads/2023/12/IMG_6790-960x720.jpeg)
Виявляється, у ті часи для катеринославців Різдво було головним святом. І відзначали вони його зовсім інакше, ніж ми зараз звикли.
![](https://afishadnepr.com.ua/wp-content/uploads/2023/12/IMG_6791-960x720.jpeg)
«На першому місці для катеринославців стояло святкування Різдва Христового. Завжди на першому місці стояла релігія. Це був релігійний менталітет городян, його сповідували всі. Тому Різдво набагато перевішувало Новий Рік. І Різдво ж починало цикл різдвяно-новорічних свят. 24 грудня ввечері всі катеринославці молилися. Тобто святкування проходило не плотським чином, а духовним. В усіх храмах міста скупчувалися містяни. Тоді було три найбільших храми: Спасо-Преображенський кафедральний собор, Свято-Троїцький кафедральний собор і Свято-Успенський кафедральний собор. Останній був найбільший за місткістю, там скупчувалась найбільша частина народу», – розповів Максим Кавун.
![](https://afishadnepr.com.ua/wp-content/uploads/2023/12/IMG_6792-960x720.jpeg)
Всі катеринославці відстоювали у храмах ніч перед Різдвом. Це було характерно і для міщан, і для чиновників. Тобто Різдво було таким собі корпоративним святом для всієї громади.
Також було заведене різдвяне чаювання.
![](https://afishadnepr.com.ua/wp-content/uploads/2023/12/IMG_6793-960x720.jpeg)
«Була традиція заварювання самоварів. І в кожному будинку він був. І справа була не в тому, що не було спиртного. Просто була така традиція», – сказав Максим Едуардович.
Люди просто ходили одне до одного пити чай. Ніяких громадських заходів та пафосних церемоній на Різдво в Катеринославі не було.
![](https://afishadnepr.com.ua/wp-content/uploads/2023/12/IMG_6794-960x720.jpeg)
До речі, відпочивати на свята любили ще тоді. Тож чиновники залюбки організовували «різдвяно-новорічні» канікули приблизно на 10 днів. Крім магазинів і ресторанів були закриті всі заклади, причому, – незалежно від того, належали вони українцям, євреям, росіянам, німцям, мусульманам – не працював ніхто.
![](https://afishadnepr.com.ua/wp-content/uploads/2023/12/IMG_6795-960x720.jpeg)
Оголошення, різдвяний розпродаж та ярмарки
Напередодні Різдва у газетах рекламували цукерки, кафе «Конфекторія», тістечка, чай тощо. Але жодної реклами алкогольних напоїв.
![](https://afishadnepr.com.ua/wp-content/uploads/2023/12/IMG_6796-960x720.jpeg)
«Катеринославські магазини пропонували свої товари, намагалися перевершити один одного в частині асортименту і залучення покупців. Наприклад, “рибно-гастрономічні магазини Іллі Солодуха” гарантували щоденне отримання свіжих рибних, ковбасних, молочних та інших товарів», – розповів Максим Кавун.
Навчальні заклади організовували різдвяні базари з благодійним продажем виробів, зроблених руками учнів.
![](https://afishadnepr.com.ua/wp-content/uploads/2023/12/IMG_6797-960x720.jpeg)
Також у газетах публікувалося звернення архієпископа та графік божественної літургії в деяких храмах
Колядували лише на окраїні
Історик каже, що наразі немає жодних свідчень, щоб у тодішньому зросійщеному Катеринославі ходили по будинках і колядували.
![](https://afishadnepr.com.ua/wp-content/uploads/2023/12/IMG_6798-960x720.jpeg)
«Ця традиція була популярна лише серед селян. Міщани, дворяни тощо, точно не колядували. А от якщо говорити про Краснопілля, Лоцманську Кам’янку, Мандриківку, Діївку, Нові Кайдаки, Сухачівку, Чаплі, Огрінь, Мануйлівку, Воронцовку, Амур – вони точно колядували. Ці поселення складалися з більшості українських селян, тому і відбувалися такі святкування», – повідомив Максим Едуардович.
Стосовно історії кулінарії. За словами історика, вона не розроблена взагалі, бо немає джерел. Тому доцільно невідомо, яке було меню на святковому столі.
За матеріалами Наше Місто