Сьогодні відзначаємо:
· Всесвітній день скрипки;
· День какао (США).
По культурні події у містах України 13 грудня:
– у Києві у театрі опери і балету для дітей та юнацтва відбудеться гумористичний концерт “Мамахохотала Шоу”;
– у Львові Довженко центр запрошує на танцювальне шоу “Танцюй зі мною, Україно”;
– в Одесі в академічному театрі музичної комедії ім. М. Водяного виступить хор ім. Г. Верьовки з програмою “Від Миколая до Різдва”.
Сьогодні у Дніпрі у ПК “Шинник” пройде концерт ТНМК “Новий вертеп”.
Цікаве про Дніпро:
У 1893 році народився Панас Феденко (с. Великі Терни Дніпропетровської області), видатний український політичний діяч, історик, публіцист, член Центральної Ради і Трудового конгресу, Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. У 1913 році закінчив гімназію в місті Олександрія й того ж року став студентом Історико-філологічного інституту в Петербурзі. Після Лютневої революції 1917 року повернувся в Україну на Катеринославщину, де у Великих Тернах створив першу українську гімназію, в якій викладав українську мову, літературу та історію. У 1917-1918 роках у Верхньодніпровському повіті Катеринославської губернії за призначенням Української Центральної Ради був уповноваженим інструктором із питань політичної освіти та організації мас. З 1919 року жив у Катеринославі, де брав участь у роботі друкованого органу Української соціал-демократичної робітничої партії “Наша справа” і викладав в Учительському інституті (нині – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара). У 1919 році став автором резолюцій, покладених в основу “Закону про владу” та Універсалу Трудового конгресу, який затверджував злуку Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. З 1921 року жив в еміграції у Польщі, Чехії, Німеччині, Великобританії, друкувався, працював в уряді УНР в екзилі, брав участь у роботі Української Національної Ради як представник Української Соціалістичної Партії. Автор книг “Україна, її боротьба за свободу”, “Український рух XX століття”, “Ісаак Мазепа — борець за волю України”. Помер в 1981 році у Мюнхені. На його честь названа одна з вулиць Дніпра (130 років).
У 1893 році народився Микола Хвильовий (справжнє прізвище – Фітільов), письменник, публіцист, літературний критик, громадський діяч, представник “Розстріляного Відродження”. Автор новели “Я (Романтика)”, повісті “Санаторійна зона”, роману “Вальдшнепи”. На його честь названа одна з вулиць Дніпра (130 років).
У 1905 році у Катеринославі (нині – Дніпро) народився Іван Гвай, український конструктор ракетної зброї, лауреат двох Сталінських премій СРСР, кандидат технічних наук, інженер-полковник інженерно-артилерійської служби, один із конструкторів САУ “Катюша”. У 1925 році закінчив Дніпропетровський залізничний технікум (нині – Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури). У 1927 році вступив до Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту (нині – Український державний університет науки і технологій). Після закінчення третього курсу, як найкращий студент, був направлений до Ленінградської електротехнічної академії. Після організації Реактивного науково-дослідного інституту, з 1933 року жив, працював, помер у Москві. На його честь названа одна з вулиць Дніпра (118 років).
У 1961 році у Дніпрі помер Йосип Танатар, визначний вчений-гірник, доктор геолого-мінералогічних наук, засновник наукової рудної школи, першовідкривач жовтоводських уранових руд, фундатор кафедри геології і розвідки родовищ корисних копалин Катеринославського Вищого гірничого училища (нині – НТУ “Дніпровська політехніка”). З 1914 до 1958 року з перервою на час війни завідувач кафедри прикладної геології Катеринославського Вищого гірничого училища. Понад 30 років одночасно завідував кафедрою в Дніпропетровському державному університеті (нині – Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара), входив до складу університетської Вченої ради (62 роки).
У 1963 році помер Василь Симоненко, український поет, прозаїк, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, автор казок “Цар Плаксій та Лоскотон”, “Подорож в Країну Навпаки”, збірки поезій “Тиша і грім”, “Земне тяжіння”, “Лебеді материнства”, збірка оповідань і новел “Вино з троянд”. На його честь названа одна з вулиць Дніпра (60 років).
У 1993 році засновано обласну педагогічну газету “Джерело”. Газета висвітлює всі напрямки діяльності освітянської галузі Дніпропетровщини (30 років).
