Вірші війни – які вони? Чи підштовхнули творчих людей жахливі події сьогодення до створення шедеврів? Чим сьогодні живуть дніпровські поети і автори?
Данило пише вірші вже більше 9 років. До початку повномасштабної війни — здебільшого про кохання. Зараз він хоче розповідати шанувальникам про сенс життя.
Данило «Баритон», поет: «Я чомусь у віршах тепер пишу про пошук життя, про те, що треба діяти, кудись йти, шукати свій шлях. Це адекватна позиція, коли ти розумієш, що завтра може не настати, і треба жити тут і зараз».
Хлопець раніше складав вірші російською мовою, зараз — тільки українською.
Данило «Баритон», поет: «Напевно, я не можу вже писати російською мовою. Воно більше не відкликається. Хоча це було дуже непросто, бо я знайшов свій якийсь стиль, а потім, коли почалась війна… Я розумію, що треба все починати спочатку».
Данило помітив зміни у більшості дніпровських віршувальників.
Данило «Баритон», поет: «Ми всі змінилися. Хтось став жорсткіший в житті, а хтось став більш жорсткіший на аркуші паперу».
Цієї ж думки додержується і поетеса Марина Афанасьєва. Мовляв, митці стали більш жорсткими у своїх творах.
Марина Афанасьєва, поетеса: «Всю свою злість, лють висловлюють у віршах. І поезія стала більш агресивною, не завжди надихаючою».
Війна сильно вплинула на дівчину, вона навіть думала, що більше ніколи не повернеться до творчості.
Марина Афанасьєва, поетеса: «Я і фізично, і емоційно була у дуже-дуже поганому стані. Мені було важко. Я навіть думала, що більше не зможу писати. Бо взагалі нічого не було. Проза, вірші — все стояло на якийсь паузі».
Проте, завдяки підтримці чоловіка, Марині вдалося повернутися до справи свого життя.
Яким буде переможний твір, поетеса ще не знає. Але впевнена, такий твір неодмінно з’явиться.
Марина Афанасьєва, поетеса: «Що я буду писати після перемоги — я не знаю. Ну, напевно, щось дуже хороше, бо ще буде прямо крик моєї душі радісний».
За матеріалами ДніпроTV.
